Портфоліо
Ковальова Ірина Олексіївна
Педагогічний стаж – 25 років
Закінчила Криворізький державний педагогічний інститут у 1994 році
за фахом „Математика та основи інформатики і обчислювальної техніки ”.
В Новов’язівській школі працюю з 1994 року.
Маю кваліфікаційну категорію
«спеціаліст вищої категорії»;
звання - «вчитель - методист».
Освіта в нових умовах повинна відповідати світовим стандартам і разом з тим, забезпечувати можливість людині реалізувати себе якомога повніше.
Основне завдання сучасної школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення інноваційного простору.
«Продуктивність - це величина, що характеризує обсяг одержуваного корисного продукту від певного джерела»
Продуктивне навчання – це розвиток не тільки учня, але і зміст його освіти, який пов’язується в ході активної діяльності самого учня. Учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї особистої освіти. Головна особливість потрібного навчання – створення учнями (і викладачами) особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів – винаходів і конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, виробів, проектів і т.д..
Цілями продуктивного навчання є:
- створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;
- створення умов для розумової діяльності;
- створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок;
- максимально пристосувати освіту до потреб людини;
- міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня;
- набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та самовизначення;
- отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання;
- конкретний соціально значимий продукт;
- організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого навчання;
- створення діяльнісного підходу до навчання, формування у учнів умінь утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність;
- орієнтація на практичне дослідження успіхів у самоосвітній діяльності.
В процесі продуктивного навчання учень:
- набуває ще до закінчення школи прикладного досвіду практичної роботи;
- починає дивитись на систему знань через призму практичного досвіду;
- завдяки новому досвіду роботи визначає й фіксує мету поведінки та дій, що ведуть до підвищення життєвої компетентності;
- розвиває впевненість та відповідальність, здібності міжособистісного спілкування, поєднуючи практичну роботу та навчальну програму;
- набуває творчої самостійності та здатності ефективно включатися в оточення людей;
- набуває мотивації для вдосконалення комунікативних навичок;
- набуває можливостей прикладати свої здібності в співтоваристві;
- отримує інтелектуальні стимули, необхідні для культурного входження в співтовариство;
- набуває цінних для нього професійних та ділових контактів у сфері, яка може згодом стати корисною для роботи;
Для продуктивного навчання важливе також спілкування в групах. Результати індивідуального навчання з одними необхідно обговорювати, з іншими-досвід, погляди, методика і результати повинні критикуватися, змінюватися, доповнюватися і т.д.
Отже, продуктивне навчання, як один із видів інноваційної педагогічної діяльності, дає змогу сучасній школі, вчителю не тільки робити навчально – пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням.
Слово «компетентність» — латинського походження, означає «належний, здібний». Це певна сума знань учня, що дозволяє йому робити висновки про будь-що, виражати переконливу особисту думку, діяти адекватно в різних ситуаціях. На сьогодні визначення поняття компетентності є полемічним. Однозначного розуміння немає.
Компетентний — означає обізнаний у певній галузі, зокрема в самоосвітній діяльності; той, що має право за своїми знаннями чи повноваженнями робити або вирішувати будь-які питання, говорити про щось.
Компетенція — це сукупність певних повноважень, коло питань, з яких особа має знання та досвід.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну передбачувану мету – створити зручні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Ключові компетентності
- Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
- Спілкування іноземними мовами.
- Математична грамотність.
- Компетентності в природничих науках і технологіях.
- Інформаційно-цифрова компетентність.
- Уміння навчатися впродовж життя.
- Соціальні і громадянські компетентності.
- Ініціативність і підприємливість.
- Загальнокультурна грамотність.
- Екологічна грамотність і здорове життя.
Освіта в нових умовах повинна відповідати світовим стандартам і разом з тим, забезпечувати можливість людині реалізувати себе якомога повніше.
Основне завдання сучасної школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення інноваційного простору.
Вже перестає існувати та школа, де діти, сидячи рівно і склавши руки, чемно слухають суворого вчителя. Сучасні школярі хочуть комунікації, розмови з педагогом, якого воліють сприймати радше як порадника, а не як строгого критика.
Змінився і підхід до навчання – учням не цікаво 45 хвилин слухати теорію, тому вони все частіше знаходять більш цікаві заняття у своїх гаджетах, не звертаючи уваги на вчителя.
На своїх уроках, перш за все, намагаюся знайти спільні теми зі школярами, стати для них другом і порадником, розпитутати про їхні інтереси та проблеми.
Почну урок не з перевірки домашнього завдання, а з питання про останній популярний фільм, останню резонансну новину або нову пісню. Бодай 10 хвилин уроку я можу обговорювати ті проблеми, які цікавлять клас. Для 5-6 класу застосовую емоційний аутотренінг, вправи настроювання позитивного відношення.
Моє головне завдання полягає не в тому, щоб вичитати дітям урок. Головне завдання кожного вчителя – виховувати учнів свідомими людьми, які вміють мислити і поважати один одного.
Тому завжди стараюсь знайти цікаву інформацію (факти, історії, пригоди) для учнів з приводу тієї чи іншої теми. Пропоную дітям створювати різні опорні конспекти, мнемонічні схеми.
Знайомлюся з цікавими методами навчання як от “перевернутий клас”, “змішане навчання”, “positum-підхід” які неодмінно допомогають підготуватись до уроку якнайкраще.
Намагаюсь з кожної методики обрати те, що вважаю найголовнішим і експериментую, поєдную, адже діти дуже люблять різноманітність. Побачивши, що я намагаюся провести урок нестандартно, учні спочатку спостерігають за цим процесом, а пізніше самі пропонують ідеї.
Щоб дітям не було нудно, поєдную вправи з підручника з нестандартними домашніми завданнями. Кросворди, плакати, презентації, тестові завдання, малюнки, представлення – все це цікаво виконувати учням. А деякі домашні завдання я виконую з ними. Учні люблять порівняти своє завдання із завданням вчителя, виправляти навмисне допущені помилки.
Учні добре відчувають, коли вчитель старається на уроці, а коли приходить лише, “аби відбути”. Тому намагаюся віддавати себе на сто відсотків, готуючись до кожного уроку вигадую цікаві завдання, приклад из життя, цікаві факти і стараюся бути тим вчителем, якого б я сама хотіла б мати.